Цей сезон закарбувався в пам’яті вболівальників як «останній великий єврокубковий похід» київського «Динамо». Це був час, коли команда Юрія Сьоміна поєднувала залізну дисципліну з іскрометною грою дуету Алієв-Мілевський.
ДИНАМО КИЇВ у Єврокубках: сезон 2008/2009
Ось максимально детальний розбір того легендарного шляху.
1. Екзекуція «заклятого ворога»: Кваліфікація ЛЧ
Жеребкування третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів подарувало вболівальникам те, чого чекали роками — протистояння з московським «Спартаком». Це було перше зіткнення клубів у офіційних матчах за тривалий час.
Московське приниження (13 серпня 2008): На стадіоні «Лужники» господарі забили першими, але потім на полі була лише одна команда. Ісмаель Бангура та Артем Мілевський оформили по дублю. Рахунок 1:4 став шоком для російської преси.
Київська «контрольна» (27 серпня 2008): Матч-відповідь на заповненому стадіоні імені Лобановського став дежавю. Знову 4:1, знову дублі Алієва та Мілевського.
Підсумок: Загальний рахунок 8:2 назавжди закрив питання про те, хто був сильнішим у колишньому радянському протистоянні на той момент.
2. Груповий етап Ліги чемпіонів: Драми та втрачені шанси
«Динамо» потрапило до групи G, де фаворитами вважалися «Арсенал» та тогочасний володар Кубка УЄФА — «Порту».
Ключові матчі:
Динамо — Арсенал (1:1): Ісмаель Бангура реалізував пенальті, і кияни вели до 88-ї хвилини. Проте досвідчений Галлас зрівняв рахунок, викравши у «Динамо» заслужену перемогу.
Порту — Динамо (0:1): Історичний вечір на «Драгау». Олександр Алієв на 27-й хвилині з наддалекої відстані (майже 30 метрів) «прошив» воротаря Елтона зі штрафного. Ця перемога зробила киян фаворитами на вихід з групи.
Фатальний листопад: Поразки в Порту (1:2 на останніх хвилинах) та в Лондоні (0:1, гол Бендтнера на 87-й хвилині) позбавили команду плей-оф ЛЧ.
Кияни фінішували третіми, набравши 8 очок (випередивши «Фенербахче»), що дало право продовжити боротьбу в Кубку УЄФА.
3. Весняна кампанія: Шлях крізь вогонь
У Кубку УЄФА «Динамо» постало зовсім іншою командою — прагматичною, фізично витривалою та неймовірно ефективною в контратаках.
1/16 фіналу: Бенефіс Кравця проти «Валенсії»
Після домашніх 1:1, поїздка на «Месталью» здавалася формальністю для іспанців. Але 19-річний Артем Кравець зробив неможливе. Його швидкість стала вироком для захисту «летючих мишей». Два його голи принесли нічию 2:2, яка за правилом виїзного голу вивела киян далі. Весь футбольний світ заговорив про нову зірку.
1/8 фіналу: Українське дербі з «Металістом»
Харків’яни під керівництвом Мирона Маркевича тоді були на піку.
У Києві «Динамо» виграло 1:0 (гол Вукоєвича).
У Харкові відбулася справжня «рубка». Господарі вели 3:1, але автогол Березовчука після прострілу Нінковича подарував «Динамо» прохід далі.
1/4 фіналу: Розгром парижан
У чвертьфіналі «Динамо» зустрілося з ПСЖ, де тоді грали Клод Макелеле та Людовік Жулі. Після «сухого» виїзду (0:0), у Києві стався справжній перформанс. Голи Бангура, дивовижний автогол воротаря Ландро та точний удар Вукоєвича оформили впевнену перемогу 3:0.
4. Півфінал: Трагедія в Донецьку
Вперше в історії два українські гранди зійшлися на такій пізній стадії єврокубків.
Київський матч (1:1): «Динамо» домінувало, але автогол Тараса Михалика сплутав карти. Артем Мілевський згодом зрівняв, але переваги забитого м'яча на своєму полі не було.
Донецький трилер (2:1): На «РСК Олімпійський» точилася рівна гра. Жадсон відкрив рахунок, Бангура зрівняв. Матч котився до овертаймів, але на 89-й хвилині бразилець Ілсіньо здійснив сольний прохід, який обірвав мрію киян про фінал у Стамбулі.
5. Тактичний портрет команди 2008/2009
Юрій Сьомін побудував схему 4-1-3-2, яка ідеально підкреслювала сильні сторони гравців:
Огнєн Вукоєвич: Виконував роль «хвилеріза», дозволяючи креативним гравцям не думати про захист.
Зв’язка Алієв — Мілевський: Олександр відповідав за стандарти та дальні передачі, а Артем — за чіпляння за м'яч та тонке пособництво.
Фланги (Єременко та Ель-Каддурі/Бетао): Використовувалися для швидкого переходу з оборони в атаку.
Підсумкова статистика сезону
Матчів зіграно: 18 (включно з кваліфікацією).
Перемог: 8.
Нічиїх: 6.
Поразок: 4.
Різниця м'ячів: 28 — 15.
Це був сезон нереалізованих амбіцій, але водночас період найбільшого піднесення клубу в XXI столітті. «Динамо» було за крок від того, щоб стати найсильнішим клубом Східної Європи.
Коментарі
Дописати коментар